Дизентерія

Етіологія. Інфекційна контагіозна хвороба, що характеризується дифтерійно-геморагічним та некротичним колітом. Основний шлях зараження – аліментарний. Фактори передання збудника – заражені корми, вода, обладнання, нечистоти й предмети догляду. У разі недотримання ветеринарно-санітарних правил збудник може поширюватися обслуговуючим персоналом.

Клінічні прояви. Пронос, що змінюється тимчасовим запором. Колір випорожнень – від червонувато-коричневого до темно-каштанового. У фекаліях видно згустки крові, гнійний ексудат, що нагадує слиз, іноді вдається виявити шматочки слизової кишечника. Пронос виникає через 3–7 діб після появи перших ознак хвороби (пригнічення тварини, зниження апетиту, лихоманка). Слід відрізняти від чуми, сальмонельозу, вірусного трансмісивного гастроентериту, колібактеріозу.

Лікування. З лікувальною та профілактичною метою застосовують осарсол, ветдипасфен, ніфулін, тілан, фармазин 200, трихопол, антибіотики, сульфаніламідні препарати.

Профілактика. Дотримання санітарних норм, медикаментозна профілактика.