Бронхіт

Етіологія. Незбалансоване, дефіцитне годування (особливо щодо каротину), вплив аерогенних подразнювальних речовин (диму, парів, аміаку), переохолодження, застуда (купання в холодній воді, тривале перебування під дощем), а також інфекційні та інвазійні хвороби.

Клінічні прояви. Гостре або хронічне запалення слизової оболонки бронхів з одночасним залученням до процесу трахеї. Бувають макро-, мікро- та дифузні бронхіти.

Макробронхіти проявляються сильним кашлем і нормальною температурою тіла. Мікробронхіти характеризуються сильною гіпертермією (підвищення температури тіла) і слабким кашлем. Дифузні бронхіти вирізняються постійною гіпертермією та слабким кашлем. Гостра форма бронхіту триває 10–14 днів, нерідко ускладнюючись пневмонією, а за відсутності лікування переходить у хронічну, що протікає без лихоманки. Діагноз ставить ветеринарний лікар на підставі даних аускультації легень (вислуховування хрипів у легенях).

Лікування. Тварину слід ізолювати від впливу аміаку, переохолодження, забезпечувати найліпшими кормами, вітамінно-мінеральними підгодівлями. Необхідно проводити індивідуальну або групову інгаляцію з парами скипидару, креоліну, дьогтю, бікарбонату натрію; раз на день – вдихання аерозолів сульфаніламідів, антибіотиків із попереднім введенням внутрішньом’язово еуфіліну. Курс лікування – 8–10 днів. Усередину дають відхаркувальні засоби (хлорид амонію, бікарбонат натрію, порошок із насіння анісу тощо), а під час кашлю дають кодеїн, морфін підшкірно.

Профілактика. Дотримання зоогігієнічних вимог до утримання та годування тварин.