Мастит

Етіологія. Запалення молочної залози спостерігається у овець переважно в перші дні або тижні після пологів внаслідок грубого порушення правил машинного або ручного доїння, морфологічних і функціональних дефектів вимені, субінволюції та атонії матки, метритів, ендокринних та інших змін в організмі, а також травматизму (удари, рани, тріщини тощо) та інфікування вимені. Кози до цього захворювання не схильні.

Клінічні прояви. Спостерігається припухлість і почервоніння тканин молочної залози, підвищення місцевої температури. За катарального маститу молоко водянисте, з домішкою пластівців, нагадує кисле молоко або кефір; за гнійного виділяються зрідка краплі жовтуватої рідини або густої маси сіро-білого кольору, іноді з домішкою крові, можливе збільшення уражених часток вимені. Нерідко в молочних залозах утворюються абсцеси.

Хвороба супроводжується загальним нездужанням, зниженням і втратою апетиту, спрагою, занепокоєнням, атонією передшлунків.

Діагноз ставлять на підставі симптомів і дослідження проб молока. Для виявлення прихованого маститу вівцематок досліджують не рідше 1 разу на 3 місяці, наприклад, пробою з димастином.

Лікування. Обмежують водопій та згодовування соковитих кормів. Застосовують спочатку холодні, а потім гарячі водні або спиртові компреси, теплі укутування, розплавлений парафін, масаж і втирання злегка подразнюючих мазей і лініментів. Цистернально (всередину сосків) вводять розчини антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів промислового виробництва. Більш детальний курс лікування маститу призначає ветеринарний лікар залежно від перебігу хвороби.

Молоко в період лікування антибіотиками й протягом 3–5 діб після нього не вживають у їжу.

Профілактика. Необхідно створити належні умови утримання та годування самиць, правильно доглядати за ними, не допускати травмування, переохолодження та забруднення молочної залози, а також своєчасно лікувати післяпологові ускладнення.