Гіповітамінози

Етіологія. Хвороби, що виникають внаслідок недостатнього надходження в організм вітамінів або поганого їх засвоєння. Частіше їх реєструють серед молодняку молозивного та молочного періодів через незбалансованість раціону вагітних і маток під час лактації за вітамінами, а також у дорослих, що перехворіли на інфекційні, інвазійні й деякі незаразні хвороби.

Клінічні прояви. За будь-якого гіповітамінозу спостерігають млявість, загальну слабкість, схуднення, зниження продуктивності, відставання у рості та розвитку, блідість шерстного покриву, а також характерні ознаки нестачі конкретного вітаміну. У разі А-гіповітамінозу – кон’юнктивіт, ксерофтальмія (сухість кон’юнктиви і рогівки ока), кератомаляція (розм’якшення і розпад рогівки), ослаблення зору, ентероколіт (запалення слизової оболонки тонких (ентерит) і товстих (коліт) кишок), ураження дихальних шляхів; D-гіповітамінозу – порушення кісткоутворення (рахіт), Е-гіповітамінозу у самців – зниження статевої активності, у самиць – порушення овуляції, у молодняку – розлад функції кори головного мозку через розм’якшення мозку (енцефаломаляція), К-гіповітамінозу – зниження згортання крові та геморагічний діатез, В-гіповітамінозів – в основному ураження центрального та периферичного відділів нервової системи (паралічі, парези, конвульсії, судоми), дерматит, екзема, анемія, ураження внутрішніх органів.

Діагноз підтверджують шляхом дослідження кормів і крові тварин.

Лікування. Як і профілактика, спрямоване на забезпечення свиноматок і молодняку повноцінними за вмістом вітамінів кормами (зелень, вітамінне сіно, трав’яне борошно, морква, картопля, буряк, хвойне борошно, пророщене зерно, дріжджі, бобові культури, макухи, люцерна, висівки, кропива тощо), введення у раціон вітаміновмісних концентратів і вітамінів промислового виробництва (риб’ячий жир, тривітамін, концентрати вітамінів А, D, Е, К, рибофлавін, тіамін, піридоксин та ін.), своєчасне лікування різних хвороб у разі появи специфічних і неспецифічних симптомів.