Інфекційний риніт

Етіологія. Збудниками є вірус парагрипу-2, бактерії бронхосептикус, стафілококи, пастерелли. До вірусу сприйнятливі кролі різного віку. Джерелом зараження є хворі на інфекційний риніт кролі. Найпоширеніший шлях зараження – аерогенний.

Клінічні ознаки. Спостерігаються періодичне чхання, виділення з носової порожнини слизового, слизово-гнійного або гнійного секрету, що змочує і склеює волос під носовими отворами. Кріль тре ніс передніми лапами, волос на їхній внутрішній поверхні змочується і склеюється, утворюючи «зачоси». Дихання стає утрудненим. За ускладненої форми, коли хвороба поширюється на легені, частішає дихання, виникають хрипи, підвищується температура, кролі відмовляються від корму і через 1–2 місяці гинуть.

Лікування. Хворих тварин ізолюють, дезінфікують клітки та інвентар. Застосовують введення у кожну ніздрю крапель екмоновоциліну, розведеного фізіологічним розчином, і введення суспензії фурациліну.

Профілактика. Недопущення впливу зовнішніх факторів, що призводять до виникнення хвороби, відбір для комплектування стада кролів із високою природною стійкістю до цієї хвороби і подальша селекція за цією ознакою. У закритих крільчатниках особливу увагу треба приділяти чистоті повітря та відсутності протягів.