Міокардит

Етіологія. Запальне ураження серцевого м’яза, що виникає переважно при інфекціях (сибірська виразка, ящур тощо), при гемоспорідозних хворобах (піроплазмоз), як ускладнення сепсису (загальне зараження), за гострої інтоксикації.

Клінічні прояви. Тварина пригнічена, спостерігається задишка і підвищення температури тіла. На початку хвороби пульс частішає, збільшується серцевий поштовх і тони пульсу, після настання слабкості серцевого м’яза пульс стає слабким. Нерідко з’являються набряки, ціаноз слизових оболонок, може раптово настати смерть від паралічу серця.

Діагностують хворобу на підставі лабораторного дослідження крові (нейтрофільний лейкоцитоз зі зміщенням ядра вліво, тобто збільшення числа лейкоцитів, зокрема базофілів, еозинофілів, нейтрофілів) і даних електрокардіограми.

Лікування. Необхідно надати повний спокій, обмежити навантаження. У раціон вводять легкозасвоювані, багаті на вітаміни та вуглеводи корми. Ветеринарний лікар після огляду призначає симптоматичне лікування: антибіотики, десенсибілізаційні засоби, кортикостероїдні гормони, серцеві глікозиди, наприклад кортизону ацетат, преднізолон всередину. У разі ослаблення серцевої діяльності підшкірно вводять камфорну олію, у разі зниження артеріального кров’яного тиску внутрішньовенно кофеїн, розчин глюкози з додаванням вітамінів В1, В6. Для зменшення збудливості серцевого м’яза на ділянку серця накладають холодні компреси.

Профілактика. Повноцінне годування, попередження інвазій, інфекцій, отруєнь.