Закупорювання стравоходу

Етіологія. Патологія, що виникає в разі жадібного поїдання коренеплодів, колючих предметів, хрящів. Буває повною або частковою, первинною або вторинною (при парезах, паралічах, спазмах).

Клінічні прояви. Спостерігається раптова відмова від корму, слинотеча, занепокоєння, позиви до блювоти, почастішання пульсу та дихання, болючість стравоходу в місці закупорювання. Перебіг хвороби залежить від своєчасно наданої допомоги. Для встановлення діагнозу використовують зондування, езофагоскопію (дослідження стравоходу), рентгеноскопію.

Лікування. З шийної частини застряглі предмети можна дістати рукою після фіксації голови тварини. Предмети, що застрягли глибше, видаляють, спричиняючи блювоту, для чого підшкірно вводять блювотні засоби: апоморфін, вератрин. Кістки й металеві предмети, що застрягли в низьких частинах стравоходу, видаляють оперативним шляхом. У перші дні після видалення стороннього тіла свиням дають їсти каші, киселі, слизові відвари, роблять зрошення слизової оболонки стравоходу розчинами антисептиків.

Профілактика. Правильна підготовка кормів до згодовування та контроль за їхньою якістю.