Гігієна годування та напування свиней

Є три види відгодівлі свиней: м’ясний, беконний і до жирних кондицій. Найбільш поширена м’ясна та беконна відгодівлі. За цих типів відгодівлі свиней тримають до 6,5–7,5-місячного віку і після досягнення живої маси 90–110 кг здають на м’ясокомбінат. До жирних кондицій відгодовують переважно вибракованих маток та кнурів.

Зазвичай кнури ростуть ліпше за кабанців та свинок, але в разі забою старших від 5,5–6-місячного віку дають м’ясо зі специфічним запахом, що знижує якість м’яса. Тому забій треба робити раніше, що забезпечують лише за дуже інтенсивної відгодівлі, коли середньодобовий приріст ваги сягає 650–700 г. Свинки дають більш м’ясні туші, ніж кабанці, але повільніше ростуть, тому їх краще відгодовувати окремо від кабанців і насамперед реалізовувати на бекон.

М’ясна відгодівля. На м’ясо відгодовують молодняк із початковою живою масою 30–40 і кінцевою 100–120 кг. Свинина, одержана за такої відгодівлі, містить багато м’яса і невелику або помірну кількість сала. Зазвичай у тушах міститься: м’яса – 52–60 %, сала – 33–40 %, білка – 10–12 %, жиру – 35–40 %.

Залежно від годування свиней відгодовують із помірною (середньодобовий приріст 600–650 г) та високою (середньодобовий приріст 750–800 г і більше) інтенсивністю. Найчастіше практикують нормативне (дворазове) годування свиней вологими кормами. Кам’яної солі відгодовуваним свиням потрібно 0,5 % до сухого корму. За сухої відгодівлі треба забезпечити постійний вільний доступ тварин до води.

У спеціалізованих господарствах за наявності відповідних систем роздавання кормів використовують коренеплоди, комбісилос, зелену масу та інші об’ємні корми в кількості до 15–20 % від загальної поживності раціону. На дрібних фермах об’ємними кормами замінюють до 40–50 % концентратів. У разі використання коренеплодів, зеленої маси та інших кормів завжди варто враховувати гігієнічні вимоги як до якості кормів, так і до їх приготування, зберігання й згодовування.

Широко використовують у годуванні запарювання зернової суміші, куди вносять висівки, трав’яне борошно та інші компоненти раціону. Усе це подають свиням у вигляді густої каші. Під час запарювання кормів відбувається швидке осолоджування компонентів суміші, що веде до збільшення в них цукру у 4–6 разів. Перед згодовуванням кашу охолоджують до 30 °С. Такий корм свині не лише добре поїдають, а й добре засвоюють.

Не можна допускати прокисання та зброджування напіврідкого корму в системах подачі й коритах, а також згодовування варених кормів за температури, вищої за 35 °С.

Заради підвищення ефективності годування згодовування корму у вигляді рідких бовтушок не рекомендовано. Це пов’язано з тим, що зайва вода розріджує травні соки, знижує їхню дію на перетравність і засвоюваність поживних речовин.

Під час відгодівлі свиней треба враховувати, що деякі корми, хоч і багаті на протеїн, як риба й рибне борошно, надають м’ясу специфічного смаку і запаху. У разі годування тварин соєю і макухою сало стає м’яким. Крім цього, така свинина погано піддається консервуванню. Тому в останні 1,5–2 місяці відгодівлі згодовування подібних кормів припиняють.

Беконна відгодівля. Це різновид м’ясної відгодівлі. Молодняк свиней для отримання бекону починають відгодовувати у 3–4 місяці за живої маси 30–40 кг і закінчують у віці не старше за 8 місяців за маси 80–105 кг (для отримання бекону вищої якості відгодівлю закінчують у 6–7 місяців за маси свиней 90–100 кг).

Під час беконної відгодівлі перевагу віддають таким кормам, як ячмінь, горох, просо, жито, відвійки, м’ясне та м’ясо-кісткове борошно, зелені корми, а овес, кукурудза, соя, меляса, рибне борошно погіршують якість бекону.

Відгодівля до жирних кондицій. Цей вид відгодівлі застосовують для отримання важких сальних туш. Тривалість відгодівлі на дрібних і середніх фермах – до 3 місяців. На цей вид відгодівлі зазвичай ставлять дорослих свиноматок і кастрованих кнурів, непридатних для подальшого використання, а також вибракуваний ремонтний молодняк живою масою 100–110 кг і відгодовують його до живої маси до 150 кг.

Відгодівлю поділяють на два періоди: під час першого згодовують корми, менш апетитні для свиней, упродовж другого, що триває 30 днів, уводять корми, котрі сприяють утворенню якісного шпику (ячмінь, горох, картопля тощо), але небажаними є добавки у вигляді барди, сої, кукурудзи та інших кормів, що надають салу м’якої консистенції та стороннього смаку.

Кількість клітковини на початку відгодівлі може становити 10–12 % у сухій речовині, а до кінця – не більше ніж 6–8 %.

Утримання. Відгодівельних свиней утримують вигульним, вільно-вигульним та безвигульним способами. Перші два способи застосовують у невеликих господарствах. У великих господарствах відгодівельних свиней тримають безвигульно, що сприяє кращій автоматизації та механізації виробничих процесів, таких як кормоприготування, кормороздача та прибирання гною.

Свиней на відгодівлі зазвичай утримують групами по 10–30 голів у стійлі. При цьому має значення не тільки величина груп, а й щільність розміщення. Надмірна щільність розміщення тварин призводить до збільшення стресів, пов’язаних як із відпочинком, так і з годуванням.

Щільність розміщення молодняка має бути в середньому не більшою за 25 голів у стійлі, з площею підлоги 0,8 м2 на одну голову, дорослих свиноматок, відповідно, 10–12 голів і 1,2 м2, кнурів – 1–2 голови й 3–6 м2. Формування більших груп є недоцільним, оскільки у великих групах важко створити нормальні умови утримання, годування та організувати ветеринарно-санітарний контроль за станом поголів’я.

Підлоги у відгодівельниках використовують монолітні, з теплоізоляцією. Четверту частину стійлової площі зазвичай облаштовують ґратчастою.

Мікроклімат у приміщеннях для відгодівлі має надзвичайно важливе значення для досягнення високої ефективності під час відгодівлі свиней. Так, для першого періоду відгодівлі оптимальна температура в свинарнику має бути не меншою за 18 °С, у другій – 16 °С. Оптимальна вологість допускається до 75 %, вміст вуглекислого газу – 0,2 %, аміаку – 20 мг/м3, сірководню – 10 мг/м3.

У приміщеннях для молодняку свиней на відгодівлі температура повітря має бути в межах 16–18 °С (12–20), відносна вологість – 75 % (60–85). Повітрообмін на 1 ц маси в зимовий період – 35 м3/год, влітку – 65, у перехідний період – 45 м3/год. Швидкість руху повітря взимку і в перехідний період – 0,2 м/с, влітку – до 1 м/с.

Необхідна кількість свіжого повітря для свиней на відгодівлі має бути 35 м3 на 100 кг живої маси, у перехідний період – 45 м3 і влітку – 65 м3. Максимальна мікробна забрудненість повітря – не більше за 50–80 тисяч мікробних тіл на 1 м3, швидкість руху повітря взимку – 0,3 м/с, влітку – 0,8 м/с.

Світловий режим у відгодівельниках регламентовано не суворо. Природне співвідношення (світловий коефіцієнт, який характеризується відношенням площі вікон до площі підлоги) дорівнює 1: 20, штучне освітлення допускається у перший період відгодівлі 60 лк, другий – 30 лк. Тривалість світлового дня, відповідно до періодів відгодівлі, – 8–16 та 8–10 год на добу, а іноді й до 6–8 год у разі сальної відгодівлі.

Під час годування свиней сухими кормами щілинні підлоги слід розташовувати в задній частині стійла, а вологими сумішами – у передній частині вздовж лінії корит із відступом від них на 30–40 см.

У стійлі потрібно забезпечити коритця достатньої довжини (загальної) для того, щоб під час годування біля корит розмістилися одразу всі тварини (фронт годування на голову – 40 см). У разі постійного доступу свиней до сухих кормів допускається утримання до 3 голів на одне кормомісце.

Фронт годування й площу стійла з розрахунку на одну тварину за однакового розміру груп визначають за конфігурацією стійла. Доведено, що глибина лігва у стійлі впливає на забезпечення свиням оптимальних умов для відпочинку. Найвищий приріст живої маси одержують від свиней, яких утримують у стійлі з глибиною лігва 3–4 м. Збільшення або зменшення глибини веде до зменшення приростів, оскільки постійний рух свиней до корит непокоїть інших свиней, котрі відпочивають у лігві.

Міжстійлові перегородки в зоні лігва суцільні, з цегли або бетону, переднє огородження роблять із металевої решітки для кращого огляду з боку проходу, задня перегородка суцільна. Висота огорожі для свиней на відгодівлі – 1,0–1,1 м.

Поїлки визначають з розрахунку 25 голів на одну автонапувалку. Соскові (ніпельні) поїлки встановлюють над гнойовим каналом на висоті 65 см. Питна вода повинна мати температуру 14–16 °С, перерва в поданні води не має перевищувати 4 години.