Гепатит

Етіологія. Запалення печінки дифузного характеру, що супроводжується гіперемією, клітинною інфільтрацією, дистрофією, некрозом і лізисом гепатоцитів та інших структурних елементів, різко вираженою печінковою недостатністю. Хвороба виникає через поїдання зіпсованих кормів, люпину, віки, паростків картоплі, отруєння речовиною мінерального походження, вірусних та інвазійних хвороб тощо.

Клінічні прояви. Тварина пригнічена, апетит знижений, спостерігають спрагу, блювання, підвищення температури тіла, почастішання дихання, витікання з носових ходів із домішкою крові, слизові з жовтяничним відтінком, шкіра свербить, з розчухами. Сеча набуває темного кольору. Гостра форма протікає 3–4 тижні, завершуючись одужанням або смертю, хронічна переходить у цироз печінки (ущільнення органу, що веде до порушення його функціонування). У крові підвищується рівень вмісту білірубіну.

Лікування. Призначають дієтичне годування вуглеводними та грубими кормами, внутрішньовенно вводять 20 %-й розчин глюкози, всередину – уротропін, карловарську сіль, сульфат магнію, преднізолон. За наявності показань використовують антибіотики, сульфаніламідні, жовчогінні препарати (аллохол, циквіон, квітки безсмертника та ін.).

Профілактика. Запобігання отруєнню або перегодовуванню жирними та недоброякісними кормами.