Брадзот

Етіологія. Збудник захворювання – споротвірна анаеробна паличка, здатна продукувати токсин в організмі тварини. Збудник особливо чутливий до дії дезінфікувальних розчинів.

Джерело збудника інфекції – хвора тварина, що інфікує зовнішнє середовище (ґрунт, пасовище, корм, воду тощо). Зазвичай уражаються добре вгодовані особини. Поширенню хвороби сприяє висока концентрація тварин на обмежених пасовищах з бідним травостоєм. Брадзот вирізняється стаціонарністю. Хвороба частіше протікає блискавично – абсолютно здорові на вигляд ще минулого вечора тварини вранці гинуть у судомах.

Клінічні прояви. Гостра інфекційна хвороба овець і кіз, що характеризується інтоксикацією (отруєнням) і геморагічним запаленням сичуга. Захворюваність серед овець і кіз різного віку досягає 30 %, а смертність – 100 %.

Іноді хвороба триває кілька годин, при цьому спостерігають збудження, хитку ходу, мимовільні рухи тварин. Тварини скрегочуть зубами, хапають корм і тримають його в роті. Після закінчення періоду збудження хворі тварини падають, закинувши голову назад та витягнувши кінцівки, і гинуть.

Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини, результатів розтину трупів і бактеріологічного дослідження матеріалу від свіжих трупів.

Лікування. Лікування не розроблено.

Профілактика. Активна імунізація полівалентним анатоксином, який попереджає також інфекційну ентеротоксемію та анаеробну дизентерію у ягнят. Препарат вводять двократно з інтервалом у 25 діб. У разі появи ознак хвороби тварин негайно ізолюють, інших вакцинують, переводячи на стійлове утримання. Трупи загиблих тварин знищують разом зі шкурами.