Випадання піхви та матки

Етіологія. Спостерігається у другій половині вагітності, обумовлене розслабленням фіксувального апарату самиць у поєднанні з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Хвороба виникає переважно через незадовільні умови утримання та неповноцінне годування вагітних особин.

Клінічні прояви. Розрізняють часткове і повне випадання піхви. У разі часткового випадання з вульви виступає червона, покрита слизовою оболонкою маса розміром від курячого до гусячого яйця (найбільш помітна в положенні особини лежачи). Повне випадання піхви може виникнути як ускладнення часткового, за стрімкого перебігу переймів та потуг тощо. З вульви виступає велика куляста маса, покрита яскраво-рожевою, а потім темно-синього кольору блискучою слизовою оболонкою. У тварини порушується дефекація і сечовипускання.

Випадання матки є ускладненням пологів у овець і кіз у разі перерозтягнення матки і в’ялості її м’язів, що відбувається через відсутність активного моціону в період вагітності. Із зовнішніх статевих органів виступає яскраво-рожева, потім синя грушоподібна маса, що опускається іноді до скакального суглоба.

Лікування. На початку захворювання тварину поміщають на щит із дощок – трамплін, у якого задня частина вища за передню на 20–30 см, що дозволить послабити внутрішньочеревний тиск. Піхву та матку, що випали, обмивають теплою водою з милом, потім слизову зрошують розчином фурациліну, марганцевокислого калію або іншими антисептиками, після чого наносять іхтіолову мазь або інші протимікробні та протизапальні мазі. Далі обережно кулаком вправляють піхву в тазову порожнину і фіксують оперативним способом. Шви знімають через 2–3 тижні.

Профілактика. Дотримання правил утримування тварин, повноцінне годування, активний моціон.